Вагітність після сифілісу

Сифіліс – це інфекційне захворювання, що приводить до поразки шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів. Результатом хвороби нерідко стають серйозні ускладнення, в тому числі в репродуктивній сфері. Чи можливо народження здорової дитини після перенесеного сифілісу?

Загальні відомості

Збудником сифілісу є бліда трепонема. Інфекція передається при контакті шкіри і слизових оболонок із заразними елементами висипань хворого. Можливе зараження сифілісом при переливанні крові.

Виділяють кілька періодів у розвитку захворювання:

• Інкубаційний період – до 30 днів.
• Первинний сифіліс – до 45 днів.
• Вторинний сифіліс – від 2 до 4 років.
• Третинний сифіліс – від 5 до 15 років з моменту інфікування.

Типовим проявом первинного сифілісу є сифілома. Сифілома є одиничне тверде округле утворення розмірами не більше 1 см. Сифілома розташовується на шкірі або слизових оболонках, в місці першого контакту. На поверхні сіфіломи утворюється глибока безболісна виразка – твердий шанкр.

При попаданні блідої трепонеми в кров розвивається вторинний сифіліс. Прояви вторинного сифілісу різноманітні і включають в себе наступні симптоми:

• характерні висипання на шкірі;
• випадання волосся;
• підвищення температури тіла;
• збільшення лімфатичних вузлів.

У вторинному періоді можливий розвиток менінгіту, гломерулонефриту (ураження нирок) і увеїту (ураження очей). Дуже характерно збільшення печінки і селезінки.

У стадію третинного сифілісу відбувається важке ураження внутрішніх органів і нервової системи. З’являються характерні розлади психіки, виникають паралічі. В даний час у зв’язку з активним застосуванням антибіотиків третинний сифіліс зустрічається вкрай рідко.

Спостереження після сифілісу

Лікуванням сифілісу займається лікар-дерматовенеролог. Після перенесеного захворювання пацієнтка довгий час знаходиться під диспансерним наглядом. У цей період багато жінок планують і народжують дітей. Не виключена вагітність і безпосередньо в гостру фазу інфекційного процесу, а також незабаром після одужання.

Вагітність при сифілісі повинна бути запланованої. До остаточного одужання забороняються статеві контакти без використання бар’єрних методів контрацепції (презерватив). Лікування обох партнерів проводиться одночасно.

Всім жінкам, які отримують лікування, необхідно протягом 2 років проходити регулярне обстеження. Для контролю береться кров з вени. Аналіз робиться на 1, 3, 6, 12 і 24 місяці після завершення терапії. Адекватною реакцією на проведене лікування вважається зниження титру специфічних антитіл в 4 рази і більше протягом одного року.

Після перенесеного нейросифілісу (ураження нервової системи) тактика змінюється. Крім обов’язкових лабораторних досліджень, жінці треба буде пройти спинномозкову пункцію протягом 2 років після завершення терапії. Під час пункції береться ліквор (спинномозкова рідина) на аналіз. Поки діагноз не буде знятий, жінка повинна перебувати під наглядом невролога.

Зменшення титру специфічних антитіл є сприятливою ознакою. Якщо протягом 12 місяців титр антитіл не зменшується, необхідно пройти повторне лікування у фахівця.

Чому титр антитіл не зменшується?

• хибнопозитивний результат обстеження (необхідно перескласти аналіз);
• недотримання схеми лікування, призначеної лікарем;
• неадекватно підібрана терапія;
• повторному зараженню при контакті з не пролікованих партнером;
• зараження при контакті з новим партнером.

Схема повторної терапії розробляється дерматовенерологом з урахуванням всіх наявних даних.

Планування вагітності після сифілісу

Перед зачаттям дитини жінці необхідно пройти такі процедури:

• огляд гінеколога;
• огляд дерматовенеролога;
• аналіз крові на антитіла до сифілісу (RW, RPR);
• УЗД внутрішніх органів (за показаннями);
• спинномозкова пункція (після перенесеного нейросифілісу).

Планувати вагітність можна не раніше 12 місяців після перенесеного захворювання при наступних умовах:

• відсутність симптомів сифілісу;
• позитивна динаміка титру антитіл;
• відсутність ускладнень після сифілісу (потенційних протипоказань до зачаття дитини).

Перенесений сифіліс не є протипоказанням до планування вагітності. Після грамотної терапії і при відсутності серйозних ускладнень можливо виношування і народження здорової дитини.

Ускладнення вагітності після сифілісу

Сифіліс – важке захворювання, що вражає внутрішні органи і нервову систему. На тлі сифілісу вагітність протікає не завжди благополучно. Найбільш небезпечним вважається період вторинного сифілісу у матері, а також перші три роки після перенесеного захворювання. Чим більше термін, що минув після завершення терапії, тим вище ймовірність благополучного перебігу вагітності. Багато фахівців рекомендують планувати зачаття дитини не раніше ніж через 3 роки після одужання.

Вагітність після сифілісу часто протікає з такими ускладненнями:

• мимовільний викидень (переважно на терміні 12-18 тижнів);
• мертвонародження;
• передчасні пологи;
• плацентарна недостатність;
• гіпоксія плода і затримка його розвитку;
• маловоддя.

При важкому ураженні внутрішніх органів можливий розвиток вторинного безпліддя. Виразність ускладнень багато в чому залежить від тяжкості стану жінки, а також від характеру проведеної терапії. При грамотному лікуванні ймовірність розвитку серйозних ускладнень зводиться до мінімуму.

природжений сифіліс

При зараження сифілісом безпосередньо під час вагітності або незадовго до зачаття дитини можливо внутрішньоутробне інфікування плода. Бліда трепонема легко проходить через гематоплацентарний бар’єр. Потрапляючи в кров плода, інфекція швидко розноситься по організму, приводячи до розвитку вродженого сифілісу.

Симптоматика вродженого сифілісу рідко дає про себе знати під час вагітності. Хвороба виявляється через деякий час після пологів. У більшості дітей захворювання проявляється через 3-6 місяців після появи на світло.

Симптоми вродженого сифілісу:

• зміна кольору шкіри на сірувато-жовтий;
• зморщування шкіри;
• поява специфічних висипань;
• збільшення печінки і селезінки;
• анемія;
• лихоманка;
• ураження суглобів.

Природжений сифіліс нерідко поєднується з вадами розвитку кісткової тканини і органу зору. Характерно недорозвинення суглобів, зубів, численні неврологічні порушення. Якщо лікування не буде проведено вчасно, можливий розвиток сліпоти, глухоти, множинне ураження внутрішніх органів.

Вагітність при інфікуванні плода рідко протікає благополучно. У 30% жінок плід гине внутрішньоутробно на терміні до 30 тижнів. При своєчасних пологах підвищується ймовірність асфіксії новонародженого. З’явилися на світ діти нерідко помирають в перші тижні після народження.

Ведення вагітності після сифілісу

Всім вагітним жінкам, які перенесли сифіліс, необхідно якомога швидше стати на облік в жіночій консультації. При першій явці необхідно обов’язково повідомити лікаря про захворювання, пройти всі обстеження і побувати на консультації у дерматовенеролога. Після обстеження розробляється індивідуальна тактика ведення пацієнтки з урахуванням тяжкості її стану і можливих ризиків для плоду.

Контрольне обстеження на сифіліс проводиться тричі за вагітність:

• при першій явці до лікаря;
• 30 тижнів;
• 36 тижнів.

Антитіла до бліда трепонема зберігаються деякий час після проведеної терапії. Якщо інфікування відбулося недавно, в крові жінки будуть визначатися специфічні антитіла навіть при відсутності клінічних симптомів. Відрізнити свіжу інфекцію від давньої допоможе аналіз на сумарні антитіла (YgM і YgG).

Вірогідність зараження плода залежить від титру антитіл. Виявлення YgM говорить про свіжому інфікуванні і високий ризик розвитку вродженого сифілісу. Поява YgG говорить про те, що інфекція була перенесена досить давно, і до бліда трепонема сформувався імунітет. У цьому випадку ризик зараження плода буде мінімальним.

За результатами обстеження лікар може запропонувати жінці пройти профілактичний курс антибіотиків. Антибактеріальні препарати призначаються в III триместрі, коли всі внутрішні органи плода сформовані, і плацента працює в повну силу. Для лікування сифілісу під час вагітності застосовуються антибіотики з групи пеніцилінів, визнані безпечними для плода.

Спостереження за новонародженим

Пологи після перенесеного сифілісу проходять в звичайному пологовому будинку. При розвитку ускладнень лікар може направити жінку в спеціалізоване відділення. Народження дитини відбувається через природні родові шляхи при відсутності інших показань до кесаревого розтину.

Після появи на світ дитини обов’язково обстежують на сифіліс. Важливо пам’ятати, що в крові малюка протягом 4 місяців циркулюють материнські антитіла. Обстеження в цей період буде не показовим. Діагноз ставиться тільки через 4 місяці після народження.

При виявленні ознак вродженого сифілісу дитина отримує антибактеріальну терапію. Курс лікування розробляється дерматовенерологом. Терапія проводиться в спеціалізованому стаціонарі під цілодобовим наглядом лікарів.

При негативних результатах обстеження антибіотики не призначаються. Малюк потрапляє під нагляд дерматовенеролога. Кров на антитіла до бліда трепонема необхідно здавати кожні 3 місяці. Термін спостереження за дитиною – 1 рік.

Автор: лікар акушер-гінеколог Катерина Сибилева

Фото: CDC / Dr. David Cox, Centers for Disease Control and Prevention’s Public Health Image Library (PHIL), суспільне надбання