Стимуляція під час пологів: коли її роблять і чи можна її уникнути?

29

Коли необхідна стимуляція пологів?

Пологи є складним фізіологічним процесом вигнання плода з порожнини матки. Після розкриття шийки матки в першому періоді пологів починається просування дитини по родовому каналу за рахунок маткових скорочень – сутичок. У другому періоді до сутичок приєднуються потуги (скорочення м’язів черевного преса і діафрагми), в результаті яких маля народжується на світ. Після чого досить швидко відділяється плацента і відбувається вихід посліду. Ось він, щасливий фінал!

Для початку нормальної родової діяльності потрібні дві основні умови: зріла шийка матки і достатня сила і тривалість сутичок. Зазвичай шийка матки «дозріває» (тобто стає м’якою, коротшає до 1 см і менше і розкривається більш ніж на 1 палець) до 38-39-му тижні вагітності. З початком пологової діяльності шийка матки продовжує відкриватися і згладжуватися. Це відбувається за рахунок сутичок, а також тиску на неї плода. Важливу роль відіграє і плодовий міхур, який «вклинюється» в отвір шийки матки, сприяючи її розкриттю. Для благополучного завершення першого періоду пологів маткові скорочення повинні бути досить сильними, тривалими і відбуватися з певною періодичністю.

У випадках, коли сутички недостатньо інтенсивні, нетривалі або рідкісні, кажуть про слабкість родової діяльності. На цей стан також вказує низька швидкість розкриття шийки матки (в нормі 1 см на годину). Також цей стан діагностується за допомогою спостереження, КТГ (кардіотокографії) і вагінального дослідження.

Розрізняють первинну і вторинну слабкість родової діяльності. Первинна проявляється переймами слабкої сили, порушенням їх ритму і тривалості з самого початку пологів. Для другого варіанту характерно поява тих же змін, але не відразу, а через якийсь проміжок часу після розвитку нормальної родової діяльності.

У чому небезпека слабкості родової діяльності?

Багато майбутніх мам дивуються – чи дійсно так необхідна стимуляція пологів? Адже часто можна почути міркування про те, як народжували в минулі часи по кілька діб, і нічого – все ставилися до цього нормально. Але важливо розуміти, що така ситуація зовсім не є нормою і загрожує розвитком серйозних ускладнень. Для малюка небезпека слабкій пологовій діяльності полягає в підвищенні ризику розвитку важкого кисневого голодування, що загрожує неврологічними порушеннями і розладами мозкового кровообігу у новонародженого. Крім цього, при затяжних пологах можливе попадання в легені плоду навколоплідних вод, що призводить до запалення легенів і порушення дихання дитини після народження. Дані наслідки нерідко вимагають тривалого спостереження і лікування малюка в подальшому.

З боку мами виникає загроза родових травм, а в результаті недостатнього скорочення матки в післяпологовому періоді може початися кровотеча.

Тому у всіх випадках розвитку слабкості родової діяльності необхідно провести її стимуляцію – посилення сили, тривалості і періодичності сутичок.

Стимуляція під час пологів: спробуємо без ліків

Найчастіше поняття «родостимуляция» у майбутніх мам асоціюється із застосуванням спеціальних медикаментів, але, крім цього, існує і ряд немедикаментозних способів нормалізувати родову діяльність:

  • Активна поведінка породіллі сприяє посиленню родової діяльності.
  • Стимуляція ареол (навколососкових гуртків) і сосків молочних залоз призводить до викиду гормону окситоцину, що підсилює маткові скорочення.
  • Родова діяльність посилюється при положенні жінки на боці, однойменному з положенням плода.
  • Амніотомія (розтин плодового міхура) є ефективним заходом для активації сутичок. Пояснюється це тим, що після відходження навколоплідних вод зменшується обсяг матки, що дозволяє їй скорочуватися більш ефективно. До того ж амніотомія активізує утворення простагландинів – речовин, які є потужними стимуляторами маткових скорочень. Ця маніпуляція безболісна, так як на поверхні плодових оболонок відсутні больові рецептори.

Медикаментозна стимуляція пологів

Перед початком медикаментозної стимуляції під час пологів дуже важливо оцінити стан породіллі. При її втомі призначається медикаментозний сон, який триває близько 2 годин. Позитивний ефект обумовлений тим, що в цей період пологи не зупиняються, і шийка матки продовжує розкриватися. Нерідко після того, як відпочила породілля прокидається, родова діяльність нормалізується, і необхідність в проведенні родостимуляции може відпасти. Якщо цей захід не допоміг, то, як правило, лікар приймає рішення про медикаментозної стимуляції під час пологів.

На сьогоднішній день для цієї мети використовують препарати групи простагландинів і окситоцин.

Простагландини – це біологічно активні речовини, що запускають регулярну пологову діяльність. Вони сприяють розкриттю шийки матки і посилюють її скорочення. Застосовують простагландини при розвитку первинної слабкості пологової діяльності або при розвитку вторинної слабкості родових сил, якщо розкриття шийки матки не більше 6 см. У цих препаратів є і побічні ефекти – це нудота, блювота, підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, бронхоспазм (утруднення дихання внаслідок зменшення просвіту бронхів). З огляду на це, протипоказаннями для призначення подібних засобів є бронхіальна астма, підвищення артеріального і внутрішньоочного тиску (глаукома), важкі захворювання печінки і нирок. Вводяться ці препарати внутрішньовенно крапельно.

Окситоцин (від грец. Оxys – швидкий, tokos – пологи) – це синтетичний аналог гормону окситоцину, який відповідає за скоротливу здатність матки. Оскільки найбільш часто причиною розвитку слабкості родової діяльності є недостатнє вироблення власного окситоцину, то введення цієї речовини допомагає виправити ситуацію і нормалізувати процес пологів. Чутливість до окситоцину збільшується до кінця першого періоду пологів, тому він найбільш ефективний при вторинної слабкості родової діяльності і при слабкості потуг. Його вводять так само внутрішньовенно крапельно.

Введення цих препаратів вимагає постійного спостереження лікаря акушера-гінеколога та акушерки. Необхідний ретельний контроль за скорочувальної активністю матки і станом плода. Важливо не допустити передозування простагландинів і окситоцину, що викликає гіпертонус матки, що, в свою чергу, призводить до порушення матково-плацентарного кровообігу і внутрішньоутробного страждання малюка, передчасне відшарування плаценти.

Поряд зі стимуляцією пологової діяльності зазвичай вводять спазмолітичні препарати для ослаблення спазму шийки матки під час сутички і її розм’якшення. Посилення переймів при щільній шийці матки приводить до її розривів. Для профілактики кисневого голодування плода призначаються препарати, що покращують матково-плацентарний кровотік і підвищують стійкість клітин головного мозку плода до нестачі кисню.

При завзятій слабкості родової діяльності, що поєднується з іншими захворюваннями, і при неможливості природних пологів показана операція кесаревого розтину.

Умовами для родостимуляции є:

  • Відповідність розмірів голівки плоду тазу матері, що показує можливість просування плода через порожнину тазу при пологах;
  • Задовільний стан малюка (за даними кардіотокографії, ультразвукового дослідження, доплерометріі матково-плацентарного кровотоку). При кисневому голодуванні плода проводити родостімуляцію не можна, так як це може призвести до спазму судин, порушення матково-плацентарного кровообігу і погіршення стану дитини.
  • Відсутність плодового міхура. Родостімуляція не проводиться при цілому плодовому міхурі. Це загрожує важким ускладненням – відшаруванням плаценти за рахунок надмірного підвищення внутрішньоматкового тиску. Зазвичай при розвитку слабкості родової діяльності спочатку проводиться амніотомія (прокол плодового міхура), і потім за породіллею спостерігають протягом 2 годин. Якщо за цей час родова діяльність не прийшла в норму, призначається медикаментозна стимуляція.

Чи можна уникнути стимуляції під час пологів?

Профілактикою розвитку слабкості родової діяльності багато в чому служить нормально протікає вагітність. Для майбутньої мами необхідний повноцінний сон – не менше 8 годин на добу, раціональне збалансоване харчування, сприятливі умови психологічного комфорту. Важливу роль відіграють відсутність хронічних вогнищ інфекції, хороша фізична форма, підготовка в школі вагітних і підтримка з боку родичів. Рекомендуються заняття гімнастикою для вагітних, дихальна гімнастика, плавання в басейні, йога, прогулянки на свіжому повітрі. Також майбутній мамі необхідно приймати вітаміни (В6, аскорбінову і фолієву кислоту), які мають властивості збільшувати енергетичний потенціал матки.

Такі різні поняття

Важливо розуміти, що родостимуляция і родовозбуждение – це дві абсолютно різні процедури. Родостімуляція – це завжди посилення вже наявних сутичок, коли родова діяльність почалася самостійно, але потім стався збій в її нормальному розвитку, і вона стала слабшати. Родовозбуждение проводиться при необхідності викликати родову діяльність, коли сутичок ще немає.

Причини слабкості родової діяльності:

  • попередні аборти, викидні, вискоблювання матки, запальні захворювання жіночих статевих органів, міома матки, гормональні порушення та хронічні захворювання;
  • вік первісток менше 18 і більше 35 років;
  • велика кількість пологів (4 і більше);
  • причини, що призводять до перерастяжению матки (великий плід, багатоводдя, багатоплідність), що перешкоджають повноцінному скорочення міометрія – м’язів матки;
  • спадкова схильність, яка може простежуватися по жіночій лінії;
  • ускладнення перебігу вагітності – переношування, фетоплацентарна недостатність (тобто нездатність плаценти забезпечити потреби плода);
  • страх жінки перед болем, відсутність психологічного настрою на пологи.

Коли стимуляцію під час пологів проводити не можна?

Протипоказаннями для проведення родостимуляции є наявність рубця на матці, неправильні положення плода, його кисневе голодування, клінічно вузький таз (ситуація, коли розміри голівки плоду не відповідають розмірам тазу матері), передлежання плаценти (коли плацента перекриває вихід з матки), важкий гестоз, стомлення породіллі.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.