Немає на світі такої людини, яка б жодного разу в житті не говорив неправду. Кожна людина практично щодня в чомусь прибріхує. Тут не йдеться про якийсь серйозної брехні, яка може спричинити за собою тяжкі наслідки. Брехати ми можемо і в самих простих дрібницях – говоримо, що ми втомилися, якщо хочеться просто побути на самоті, знімаємо шапку на вулиці, так дбайливо одягненою люблячою мамою, або говоримо неправду, коли не знаємо відповіді на питання дитини.
Все це здається такою дрібницею, що ми на нашу маленьку брехня просто не звертаємо уваги. А потім дивуємося, як дитина навчилася брехати?
Причини появи брехні у дітей
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Брехня малюка має свої корені, які, перш за все, потрібно шукати у вашій родині.
Перша причина – приклад батьків. Дитина вчиться тому, що бачить у себе в будинку. Ця приказка підходить не тільки до ситуації, коли дитина починає брехати. Вона підходить способу життя його сім’ї в цілому.
Тому вам, батькам, перш за все, потрібно стежити за своєю поведінкою, за своїми словами.
Ми весь час думаємо, що діти ще маленькі, що вони ще нічого не розуміють. Але це не так. Навіть трирічний малюк здатний чуйно відчувати брехню мами або тата. І це він вважає нормою, так як він вважає, що якщо дорослі можуть брехати, значить, це правильно.
Тому виховувати потрібно, в першу чергу, себе, а не дитини.
Друга причина – страх. Надто суворі батьки, які карають малюка за найменшу провину, найчастіше стикаються з брехнею дітей, ніж ті, хто з розумінням ставиться до різних неприємних ситуацій, винуватцем яких є їхня дитина. Саме страх покарання – фізичного або вербального, штовхає дитину на брехню. А брехня, в свою чергу, змушує батьків застосувати ще більш сильне покарання.
Третя причина – надмірна опіка і контроль. Немає сумнівів, що любов батьків до дитини може творити чудеса. Але, як показує практика, надмірна любов та опіка укупі з тотальним контролем може бути і шкідливою малюкові. Батькам, які завжди хочуть знати, що, де і з ким робить їх дитина, брешуть частіше за все, так як таким чином дитина бажає отримати хоча б трохи особистої свободи.
Поради про те, як відучити дитину брехати
Перш за все, перестаньте брехати самі. Навіть у дрібницях.
Ви втомилися? Так і скажіть. Не знаєте відповідь на питання? Зізнайтеся в цьому і знайдіть відповідь на питання, що цікавить разом з дитиною.
Якщо ви помітили, що дитина сказав неправду, не потрібно відразу кидатися на нього зі звинуваченнями. Скажіть йому, що ви знаєте правду і хочете знати, чому він збрехав.
Найчастіше діти, особливо малюки, люблять фантазувати і не можуть зрозуміти, чому мама або тато сердяться на нього. Справа в тому, в силу вікових особливостей, він сам вірить в те, що він придумав, тому він не вважає, що він збрехав.
Перегляньте свій стиль виховання. Якщо дитина боїться вас, то, цілком можливо, що ви з його брехнею будете стикатися ще не один раз. Ні в якому разі не можна застосовувати фізичне покарання, це може спричинити куди більш серйозні проблеми в майбутньому. Про шкоду фізичного покарання ми поговоримо в цій статті .
Карати дитину теж потрібно вміючи. Крик і лайка з вашого боку спричинить такі ж результати, що і фізичне покарання – дитина стане брехати ще більше. А як правильно карати дитину, ми розповімо вам тут.
Для дітей дошкільного віку можна почитати або придумати самим казки про брехунів, з якими в результаті брехні відбулися неприємні ситуації. Подібним чином ви не будете явно говорити дитині про те, що викрили його, але допоможете зрозуміти йому це, а також чим йому загрожує брехня.
Завжди тримайте своє слово. Якщо ви щось обіцяли дитині – покататися на велосипеді в вихідні, сходити в похід удвох, відвідати аквапарк – завжди виконуйте обіцяне.
Ретельно зважуйте кожне слово, коли ви щось обіцяєте дитині. Можливо, у вас і не вийде виконати його бажання в призначений день. Але якщо ви вже обіцяли – виверніть навиворіт, але зробіть. Нехай це буде навіть не в той день, коли планувалося, а в інший. Поясніть ситуацію і виконайте обіцяне в інший день.
Відпустіть віжки. Може бути, ви його надмірно контролюєте? Слідкуйте за кожним його кроком? Телефонуйте кожні 10 хвилин? Такі дії також штовхають дитини на брехню.
Спочатку постарайтеся будувати ваші відносини на довірі. Розповідайте дитині про ваші справи, мрії, бажання. Дитина, бачачи, що йому довіряють, сам почне розкриватися і необхідність брехати йому відпаде сама собою.
Якщо дитина зізналася у брехні, не потрібно карати його за це. Навпаки, похваліть його, скажіть, що дуже цінуєте його визнання і що не хочете, щоб надалі його брехня повторювалася. Зазвичай діти охоче йдуть назустріч і намагаються не завдавати болю батькам.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не варто забувати про психологічні особливості дітей в певному віці.
Наприклад, при переживанні кризи 3-х років малюк може брехати частіше, ніж зазвичай. Також такі загострення брехні можуть траплятися і в 7 років, коли йде психологічна адаптація дитини до нових для нього умов – школі.